- збунтований
- —————————————————————————————збунто́ванийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збунтований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до збунтувати. 2) у знач. прикм. Який збунтувався, бере участь у бунті, підняв бунт. || перен. Який перебуває в стані неспокою, розбурханості і т. ін. 3) у знач. прикм. Бурхливий, неспокійний … Український тлумачний словник
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови